Гніздовський

Яків Гніздовський народився 1915 року в Пилипче (Тернопільська область, Борщівський район), звідкіля юнаком пішов у світ у пошуках знання, яке б уможливило йому реалізування природного потягу до художнього мистецтва. Через Львів, де познайомився з незвичайно тоді активними мистцями, членами АНУМ (Асоціяції Незалежних Українських Мистців), і після навчання в мистецьких академіях Варшави і Заґребу він, по закінченні Другої світової війни, опинився в столиці Баварії, Мюнхені, де з молодечим запалом включився в організоване мистецьке і літературне життя українських переміщених осіб у західних окупаційних зонах Німеччини.

Він ілюструє і оформлює десятки видань заснованого 1945 року у Фюрті письменницького об’єднання МУР (Мистецький Український Рух), ілюструє і дописує до місячного журналу літератури, мистецтва і критики “Арка”. Водночас на своїх полотнах зафіксовує побут українських скитальців у таборах повоєнної Німеччини.

У 1949 році Гніздовський еміґрує до США. Перше визнання одержав у Міннеапольському інституті мистецтва (нагорода за дереворіз 1950 року). Того самого року переїжджає до Нью-Йорку, вирішивши стати незалежним мистцем. Після довгих сумнівів і експериментів улаштував 1954 року свою першу індивідувальну виставку олійних картин, кераміки і малої скульптури.

1956 року поїхав до Франції, де перебував майже два роки. У Парижі мав три персональні виставки. Там же одружився з донькою вихідців з України після Першої світової війни, Стефанією Кузан, (сестра композитора Маріяна Кузана), яка звала його Жаком і з того часу мистець підписував свої твори латинкою Jacques Hnizdovsky.